Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду » ..::Wireless Ukraine::..
 
 
WU#1 WU#2 WU#3 WU#4 WU#5 WU#6 WU#7 WU#8
 


Главная     Статьи     Наши награды Новости от НКРСИ     Мировые Новости     Входящие письма     Исходящие письма     Сотрудничество     Фотогалерея     Подписка     Полезные ссылки Контакты



 
Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду

В армійському зв’язку – забагато цивільного обладнання. Пауза в активній фазі протистояння дає час для переозброєння ЗСУ на професійну військову техніку. Тому що мобілізовані інженери, які раніше забезпечували роботу небойової апаратури в бойових умовах, майже всі цього року пішли на "дембель".

Автор: Віталій КУКСА, екс-зв'язківець ЗСУ


Мобілізація телекомунікацій


Початок війни українська армія зустріла із ледь працездатною системою військового зв’язку.

Зокрема, майже без сучасних засобів комунікації на рівні тактичної ланки управління – від залоги блок-посту до командира батальйону. Переважно tactic radio – це індивідуальні радіостанції.

В Міноборони інформують, що за короткий термін (кілька місяців) ЗСУ було насичено сучасними цифровими засобами зв’язку.

Але більшість із них – у тому числі й на тактичному рівні – це ЦИВІЛЬНІ телекомунікаційні рішення на кшталт побутових супутникових комплектів та поліцейських радіостанцій.

 

Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду

 

Фото: mil.gov.ua

 

Вони справно несуть службу, немов мобілізовані цивільні спеціалісти.

Але все одно ці засоби зв'язку і далі залишаються аж ніяк не військовими, що накладає певні обмеження на їхнє застосування.


Що не так із цивільним зв'язком в Армії


Власне, є ДВА ГОЛОВНИХ ПИТАННЯ до цивільного обладнання на військовій службі.

Перше. Ця апаратура не розрахована на експлуатацію:

а) у важких умовах – 24/7 в усі пори року в не завжди бережливих руках;

б) в умовах застосування засобів РЕБ та РЕР [радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки] супротивника.


Із сумними наслідками пункту “а” знайомі всі військові зв’язківці, які експлуатують – а отже, обслуговують та ремонтують – цю техніку.

Щодо наслідків пункту “б”, то з ним поки напряму стикались учасники боїв під Донецьким аеропортом і Дебальцевим.


 

Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду
Грудень 2014 року, Полтава. Навчання курсантів Об’єднаного навчально-тренувального центру Військ зв’язку ЗСУ. Фото: Полтавський вісник

 

 

 

У військово-зв’язківських колах є жарт, що про ворожий наступ першими дізнаються саме зв’язківці, які нікому вже не зможуть про це повідомити.

Друге. Використання цивільного обладнання стало постійною практикою, хоча спершу військові очільники називали таке рішення тимчасовим.

Мовляв, зв’язок потрібен “на вчора” і дешево – от і купуємо “краще з комерційного”. Потім замінимо на професійну військову апаратуру.

А тепер Міноборони – “на голці” у постачальників зазначеної техніки. На неї витрачені та продовжують витрачатись сотні мільйонів гривень на рік, на ній будуються системи зв’язку підрозділів, навчаються спеціалісти.


Чим довше це продовжуватиметься, тим складніше пройде переозброєння на справжню військову техніку зв’язку.

Війна давно перейшла у позиційну фазу, альтернатив мінському процесу не передбачається.

Можна спокійно спланувати, якою має бути українська армія, її система управління та система зв’язку. Яка техніка має стояти на озброєнні і які задачі вирішувати. Без огляду на комерційні інтереси постачальників та їх контрагентів в МО.

Для початку варто проаналізувати досвід експлуатації того, що прийшло в армію за останніх два роки.

Мобільний зв’язок. Можна створити військовий аналог

В умовах браку надійного тактичного радіозв’язку його роль відігравав – та й, не дивлячись ані на що, відіграє – цивільний мобільний зв’язок.

Він невикорінний через повсюдність та надійність. Про перехоплення знають усі. Але знають і те, що слухають не всіх або не завжди – тому сподіваються на “пронесе” і “кому я потрібен”.

Хоча зазвичай говорять манівцями: з обох боків фронту популярні евфемізми на тему шашликів, пікніків, олівців та іншого.

 

Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду 

 

Березень 2014 року. Офіцер ЗСУ тримає в руках волонтерський підгон – любительську радіостанцію. Тоді за щастя були навіть такі, нешифровані. Фото: Героїка

 


До деяких частин ентузіасти-волонтери постачають зовнішні шифратори для смартфонів, або встановлюють програмне забезпечення для шифрування трафіку, хоча подібні рішення мають певні обмеження за швидкістю підключення.

Небезпека виявлення позицій за допомогою пеленгування (визначення напрямку – Ред.) скупчень мобільних телефонів в умовах позиційної війни yтратила актуальність. Де хто стоїть - знають і без цього.

Десь краєм свідомості пам’ятають і про можливість заглушити мобільний зв’язок під час активних дій, але сподіваються “пропетляти”.

Іноді згори надходять розпорядження обмежити користування мобільним зв’язком y частинах, вилучити мобільні телефони і wi-fi-роутери тощо.

Зазвичай ці вказівки спускаються на гальмах. А реальних механізмів контролювати дотримання заборони в армії нема.

Продуктивніше було б очолити процес – прийняти на озброєння систему військового мобільного зв’язку, якою військовим було б користуватися зручніше та безпечніше.

Найкращим вирішенням задачі був би віртуальний оператор мобільного зв’язку (MVNO – Mobile Virtual Network Operator), який орендує інфраструктуру інших операторів.

Віртуальний оператор використовує всі наявні мережі одночасно, але центр його управління контролюється силовиками.

Для ефективнішого застосування MVNO слід користуватися тими моделями мобілок, що підтримують шифрування трафіку на абонентському боці.

Радіо для прибиральників

“Від водіїв служб доставки, що розсікають містом – до персоналу, що прибирає вулиці! З нашим продуктом ваш бізнес стане ефективнішим та безпечнішим”.

Так компанія Motorola позиціонує лінійку радіостанцій MОТОTRBO стандарту транкінгового (коли абоненти не закріплюються за окремим ретранслятором сигналу, а отримують доступ до кількох спеціально виділених каналів – Ред. зв’язку DMR.

На сьогодні MOTOTRBO є основою зв’язку тактичної ланки управління у Збройних силах України.

Тобто ЗСУ використовує радіозв’язок, створений для бізнес-мереж (скажімо, компанії таксі чи кур’єрської служби) та інфраструктурних проектів.

Тим не менш, в армії ці станції не викликають особливих нарікань. Частково – через простоту експлуатації. Частково – тому що військові просто не мають досвіду роботи з професійним tactic radio.

Бо головна претензія до MOTOTRBO – це НЕ ВІЙСЬКОВА СИСТЕМА, що вже тягне за собою всі наступні пункти:


1. Не вистачає запасу міцності самих радіостанцій - виходять з ладу антени, тангенти, кнопки.

Ще одна апаратна проблема - МО закупило станції з Ni-Mh-акумуляторами, які потребують повного розряду (або зарядних пристроїв з такою функцією). B реальних умовах військові заряджають станції за першої можливості, і на сьогодні більшість штатних акумуляторів yбиті і тримають заряд лічені години.

2. Нестійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) з причини вузької смуги передачі. Підтверджено досвідом битв за ДАП і Дебальцеве.

 

Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду

 

Січень 2015 року, Донецька область. Екран робочого терміналу станції постановки радіоперешкод Р-330Ж "Житель" зі складу 18-ї окремої стрілецької бригади ЗС РФ (базується в Чечні). Видно, що станція розташована на території пожежної частини №28 м. Горлівка, основну радіорозвідку веде в напрямку селища Луганське, де тоді розташовувалися базові табори кількох частин ЗСУ. Знято на смартфон російським оператором РЕБ, хакнуто українськими хакерами з групи "Трініті". Джерело: Інформ Напалм

 

Натомість сучасні системи tactic radio використовують методи розширення спектру – DSSS (пряма послідовність або шумоподібний сигнал), FHSS (псевдовипадкове перестроювання робочої частоти), їхню комбінацію, а також спеціальні алгоритми відновлення корисного сигналу при низьких співвідношеннях сигнал/шум.

Корисний сигнал передається в широкому діапазоні частот, що робить його стійким до польових (малопотужних) засобів РЕБ та ускладнює виявлення передачі засобами РЕР.

3. Для створення великої зони покриття транкінговий зв’язок потребує мережі ретрансляторів. Координати потужних ретрансляторів швидко стають відомими супротивнику, і знищити їх під час активної операції – недовга справа.

Ретранслятор також має бути прив’язаний до мережі зв’язку підрозділу через канал передачі даних. Отже, його переміщення потребує часу.

 

Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду 

 

Березень 2016 року, Макіївка (Донецька область). Станція радіоелектронної боротьби Р-330Ж "Житель" ЗС РФ (можливо, навіть та сама, з Горлівки) на бойовій позиції. Зверніть увагу на характерної форми антени. Саме за ними "Жителя" виявила OSINT-розвідка, а зйомка з безпілотника (на фото) підтвердила цю інфу. У квітні 2016 року цю станцію РЕБ накрили влучним ударом мінометники ЗСУ. Фото: Цензор

 

 

В ході боїв за Вуглегірськ у січні 2015 року зв'язківці одного з мотопіхотних батальйонів ЗСУ відновлювали роботу такого ретранслятора, розміщеного на високій антенній вежі, протягом кількох годин під артилерійським обстрілом.

В сучасних же системах tactic radio ретранслятором є фактично кожна станція. Якщо дві станції “не бачать” одна одної за умовами розповсюдження радіосигналу, але між ними є третя - вона їх зв’яже. Насичення району бойових дій такими станціями створює фактично “хмарну” зону покриття.

4. Слабке шифрування. Переважна більшість радіостанцій MОТОTRBO, які постачаються у війська, використовують алгоритм ARC4 з довжиною ключа 40 біт. З півстусана його не зламаєш, але за наявності часу та натхнення – цілком реально.

На сьогодні стандартом для tactic radio є алгоритм шифрування АЕS із довжиною ключа 128 або 256 біт. У MОТОTRBO є модифікації з шифруванням АЕS-256, але вони дорожчі, тому до військ їх надходить мало.

5. Слабкі можливості управління ключами шифрування в MOTOTRBO. Ключі шифрування зберігаються в станції у відкритому вигляді.

Немає технічних засобів для швидкої та частої зміни ключів великій кількості радіостанцій - кожну з них доводиться знімати з чергування та програмувати по одній.

У переважної більшості радіостанцій, що постачаються, не активовано функцію дистанційного програмування. Немає функції самостійного вводу ключів шифрування з клавіатури.

Немає засобів швидкого занулювання – а це одна з важливих вимог до військових станцій, які працюють на передовій!

Але, нагадаємо, MОТОTRBO і не проектувалася для використання у ворожому середовищі - двірникам та розвізникам піци це не потрібно.

Нашій армії критично важливо прийняти програму переозброєння на сучасне професійне tactic radio.

Не має великого значення, якого з постачальників обрати – Thales, R&S, GE, GD, LF, ASELSAN або, що еволюційно – Harris. Чи взагалі відповідні рішення тієї ж Motorola.

Головне - щоб це було ВІЙСЬКОВЕ радіо. Це дорого, але необхідно, якщо армія дійсно хоче бути ефективною, а не “українським варіантом радянської армії”.

Дротовий зв'язок: IP-телефонія без єдиної бази номерів

 

Дротові комунікації залишаються найнадійнішим способом передати інформацію “не для чужих вух”.

Про “закон тапіка” ТЕКСТИ вже писали.

Але крім класичного “телефону польового”, широко застосовується IP-телефоніяPBX-сервери (cервери приватних віртуальних телефонних мереж Private Branch eXchange) на базі відкритого програмного забезпечення Asterisk та VoIP-шлюзи (пристрої для підключення аналогових телефонів до мереж IP-телефонії).

Шлюз під’єднується до каналу передачі даних, налаштовується на роботу з певним SIP-сервером (забезпечує нумерацію та з’єднання між абонентами мереж ІР-телефонії), до шлюзу під’єднуються звичайні офісні телефони, і КП на передовій отримує телефонний зв’язок навіть з Києвом.

Перед шлюзом можна поставити засоби ЗАЗ [засекречувальна апаратура зв’язку – Ред.], і отримати шифрований зв’язок.

 

Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНАЛІЗ армійського досвіду

 

Зразок ЗАЗ у ЗСУ - шифратор Гном-Е, служить для криптографічного захисту трафіку в IP-мережах

 

 

Але й тут не без “але”.

Колись давно військова ІР-телефонія планувалась як офісний зв’язок для військових частин у мирний час. Ніхто не думав ані про резервування серверів, ані про навантаження на канали.

Сьогодні через сервери в Києві працюють навіть віддалені РОПи [ротні опорні пункти – Ред.] на передовій. І коли серверну заливає гарячою водою через прорив труб у сусідів, без зв’язку залишаються цілі підрозділи.

 

Продовження>>


  • Радіо для прибиральників. Зв'язок у ЗСУ – сучасний, але не військовий. АНА ...
  • День військ зв’язку України - 8 серпня, п’ятниця
  • «Цифра» в суворих умовах бойових дій
  • Анонс - УДЦР та МСЕ налагоджуватиме співпрацю у сфері космічного моніторинг ...
  • Конвергенція систем LMR і LTE
  • Позиція провідних телеком-операторів: ліцензування 3G має бути одночасним д ...
  • Коли в Україні буде 5G
  • ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ ОР ...
  • На Регіональному семінарі МСЕ для країн СНД йшлося про якість телекомунікац ...
  • НКРЗІ відкриває шлях для надання послуг із перенесення абонентських номерів ...
  •  

























    Украинская Баннерная Сеть


    www.tetra.net.ua



    free counters



    журнал Wireless Ukraine

    © Wireless Ukraine 2012