ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ » ..::Wireless Ukraine::..
 
 
WU#1 WU#2 WU#3 WU#4 WU#5 WU#6 WU#7 WU#8
 


Главная     Статьи     Наши награды Новости от НКРСИ     Мировые Новости     Входящие письма     Исходящие письма     Сотрудничество     Фотогалерея     Подписка     Полезные ссылки Контакты



 
ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

 

Нестеренко Ігор Костянтинович за освітою військовий радіоінженер, заслужений працівник сфери послуг України, почесний зв’язківець України, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор 15 винаходів, кавалер ордена Данила Галицького. 

 

Нестеренко І.К. працював у різних сферах радіозв’язку, пов’язаних з розробкою телекомунікаційних систем (в першу чергу бездротових систем зв’язку) та їх елементів, впровадженням розробок у виробництво та експлуатацію (Центральний науково-дослідний випробувальний інститут зв’язку МО СРСР; Київський військовий інститут управління та зв’язку; Науковий центр начальника зв’язку ЗС України); з управлінням радіочастотним ресурсом (у 1998-1999 роках очолював Український державний центр радіочастот та нагляду за зв’язком). З 2000 по 2014 рік очолював підрозділ зв’язку в Державному управлінні справами Президента України, де впровадив кілька сучасних телекомунікаційних систем. У 2015 році брав участь в організації натурних випробувань фрагменту інтегрованої системи цифрового радіозв’язку у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України. Брав активну участь у роботі міжвідомчих робочих груп зі створення Національної мережі мобільного зв’язку державних органів (1994 та 2014-2015 роки).

 

 

Без інформаційної безпеки говорити про повну незалежність держави принаймні некоректно. Після проголошення незалежності Україна робила неодноразові спроби створити мережу мобільного зв’язку для органів державної влади. Але єдиної мережі досі немає, як немає й визначеності державної політики у цьому напрямку. Різні державні установи (поліція, Національна гвардія, Міністерство надзвичайних ситуацій України, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, Служба безпеки України та ін.) самостійно вирішують питання вибору стандартів мобільного зв’язку та діапазонів радіочастот, що у подальшому створить проблему по їх взаємодії, неможливості створення єдиного центру управління мережею та передачу управління у відповідні установи у разі оголошення військового стану, як це вимагає Закон. Створення мережі мобільного зв’язку вирішується окремо для керівництва держави, сил громадської безпеки, збройних сил та інших силових структур, які зараз беруть участь у бойових діях у зоні АТО. Існують різні точки зору стосовно принципів побудови цих мереж. Редакція звернулася до експерта в галузі радіозв’язку Нестеренка І.К., який ще на початку 90-х років брав участь у розробці Концепції щодо створення такої мережі та який має досвід у створенні різних систем оперативного радіозв’язку, відносно його бачення щодо побудови системи мобільного зв’язку сил громадської безпеки.

    

У якості співрозмовника ми залучили Федієнко Олександра керівника проекту Wireless Ukraine, фахівця з багаторічним досвідом побудови бездротових мереж різного рівня.

    

Федієнко О.П.

За майже 25 років незалежності країни у галузі мобільного зв’язку пройшли революційні зміни: від аналогових систем радіотелефонного зв’язку типу «Алтай» до систем цифрового стільникового зв’язку третього та четвертого поколінь (2G – GSM, 3G – UMTS, 4G – LTE ), від звичайних систем УКХ радіозв’язку до багатоканальних систем цифрового захищеного оперативного радіозв’язку з частотним (типу Tetrapol, APCO P25 та ін.) та часовим розподілом каналів (Tetra, DMR та ін.), від практично відсутності систем передачі даних по радіо (за винятком низькошвидкісних по протоколу типу АХ 25) до високошвидкісних систем передачі даних по стандарту LTE та широкого застосування пакетної передачі мови.

За ці роки не тільки неодноразово змінювалися покоління систем мобільного зв’язку, змінились також покоління фахівців. Тому зараз цікаво простежити історію спроб створення систем мобільного зв’язку державних органів. Це, принаймні, дозволить уникнути помилок, які раніше були допущені.

 

Нестеренко І.К.

Так, зараз вже багато чого є згадати з цього питання. Я маю досвід створення фрагментів таких систем, інформація про інші події – з відкритих джерел.

У 1994 році для розробки концепції створення системи мобільного зв’язку державних органів (НДР «Славутич») з ініціативи уряду була створена міжвідомча робоча група з представників підрозділів технічного забезпечення і начальників зв'язку силових структур. Керував цією роботою з боку уряду віце-прем'єр з питань ВПК. В результаті була вибрана і рекомендована для впровадження прогресивна на той момент аналогова система оперативного транкінгового радіозв'язку відкритого стандарту МРТ 1327. У м. Києві було розгорнуто дві відомчі системи цього стандарту, які довели свою надійність і які, між іншим, функціонують до теперішнього часу.

Однак ці системи були аналоговими і не забезпечували достатнього рівня захисту інформації. Тому була організована спроба впровадження цифрової захищеної системи оперативного радіозв'язку закритого стандарту Tetrapol виробництва французької фірми Matracom. У 1998 році були проведені презентації системи та розроблені відповідні проекти. Однак, з деяких причин, в першу чергу через нестачу фінансування і несумісності з обладнанням інших виробників, системи цього стандарту так і не були запроваджені.

Для забезпечення посадовців захищеним мобільним зв’язком одне з державних підприємств надавало в оренду абонентам захищені мобільні телефони Enigma з криптомодулем із встановленим вітчизняним алгоритмом захисту інформації, що працювали в діючих мережах операторів GSM. Для передачі інформації в захищеному режимі використовувався канал передачі даних 9,6 кбіт/с мережі GSM. Однак через складність процедури заміни ключів абоненти почали відмовлятися від користування цими телефонами.

Також була створена система, що забезпечує радіодоступ за технологією CDMA (найбільш захищеною в ефірі) до АТС оперативного зв'язку (АТС-10). Оскільки центральний комутатор оператора CDMA підтримував кілька номерних планів, то в об'єднаній системі забезпечувалася єдина наскрізна нумерація абонентів. Однак через складність процедури прийняття рішення про підключення абонентів до мережі і ця система розвитку не отримала.

Пізніше були створені відомчі інтегровані системи захищеного телефонного зв’язку, у яких мобільна мережа Інтернет використовувалась у якості продовжувача телефонної лінії (VPN тунель) для підключення ІР абонентів до відомчих мереж телефонного зв’язку. У системах використовувався єдиний номерний план як для ІР, так і телефонних абонентів фіксованого зв’язку. ІР абоненти могли знаходитись у будь-якій частині світу (при наявності якісного підключення до мережі Інтернет). З появою в Україні мереж мобільного зв’язку третього покоління (3G) надійність та якість зв’язку значно покращилися.

При підготовці до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 для виконання вимог UEFA в аеропортах і на стадіонах міст, де проходили ігри, були розгорнуті фрагменти систем цифрового радіозв’язку стандарту Tetra. Слід зазначити, що фрагменти не були поєднані в єдину систему, оскільки обладнання різних виробників не сумісне один з одним. Через високу вартість обладнання застосування таких систем економічно виправдане тільки за умови високої щільності абонентів (малі території, велика кількість абонентів).

Особливо гостро питання про створення захищеної системи мобільного зв'язку для державних органів виникло після анексії Криму, оголошення АТО в окремих районах Донецької і Луганської областей. Кабінетом Міністрів України у 2014 році було доручено Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації створити Національну мережу мобільного зв'язку державних органів для чого була створена з представників силових структур робоча група, проведена необхідна робота.

У 2015 році проведено натурні випробування фрагмента інтегрованої мережі оперативного цифрового радіозв'язку одного з недосліджених раніше в Україні стандартів - АРСО Р25, спеціально розробленого для сил громадської безпеки. Абонентами мережі були як радіостанції, так і смартфони зі встановленим спеціальним програмним забезпеченням для радіозв’язку, які булі підключені до мереж операторів 3G.

 

Федієнко О.П.

Наскільки відомо із відкритих джерел, передбачалося створення незалежних систем мобільного зв'язку: стільникового (використання мобільних телефонів з криптомодулем в діючих мережах операторів (3G, 4G і Wi-Fi) і міжвідомчої системи оперативного цифрового захищеного радіозв'язку (будівництво нової мережі), а також фрагментів міжвідомчої мережі мобільної високошвидкісної передачі даних по радіо стандарту LTE.

Відомо також, що не чекаючи прийняття рішення про вибір стандарту радіозв'язку, та, враховуючи гостру необхідність в найкоротші терміни забезпечити радіозв'язком свої підрозділи, деякими силовими структурами прийнято рішення про закупівлю радіозасобів, не призначених для використання силовими структурами. Вибір в черговий раз впав на виробника, чиє обладнання не підтримує та не сумісне з обладнанням інших виробників. Але ця окрема тема, якою займаються відповідні компетентні органи.

Для створення нової системи радіозв'язку «з нуля» з практично повним покриттям території України за оцінками фахівців необхідно сотні мільйонів доларів. А при використанні стандарту Tetra витрати на розгортання такої мережі складуть мільярди доларів. У нинішніх економічних умовах виділення таких коштів з бюджету є нереальним.

Які, на Вашу думку, потрібно зробити кроки для побудови такої системи та основні вимоги до неї.

 

Нестеренко І.К.

У зв’язку з необхідністю створення двох підсистем мобільного зв'язку: мобільного телефонного (для вищої керівної ланки) та оперативного радіозв’язку (для оперативних співробітників силових структур), необхідно визначити складові таких систем (центри управління, необхідні канали зв’язку, порівняти їхні ключові характеристики і обмеження) з метою можливого сумісного використання інфраструктури.

Спочатку невеликий екскурс в історію щодо потреб систем мобільного телефонного та радіозв’язку у високошвидкісній передачі даних та спроб інтеграції послуг оперативного (групового) радіозв’язку та послуг передачі даних у одній системі радіозв’язку.

Цифровий захищений мобільний зв'язок з’явився в епоху систем мобільного зв’язку другого покоління GSM. У цих системах передбачалося використання 8 каналів з часовим розподілом (на несучій зі смугою 250 кГц). Як мінімум один з восьми каналів (в залежності від налаштувань оператора) використовувався для передачі даних зі швидкістю 9,6 кбіт/с. Цей канал і застосовувався для шифрованого зв’язку. На той час смартфонів не було, й виробники монтували у мобільні телефони криптомодулі. Найбільш поширеними були два способи захисту інформації. Перший передбачав встановлення ключів шифрування, які булі актуальні деякий час. Після закінчення цього часу потрібно було вилучити усі телефони та замінити ключі. Тому користувачі відмовлялися від цих телефонів. Такий спосіб використовувався, наприклад, у телефонах Enigma 1 розробки фахівців компанії T-Systems/T-TeleSec і департаменту безпеки Deutsche Telekom у Німеччині [1].

Другий спосіб передбачав використання сеансових ключів, які створювались у відповідності з протоколом Diffie-Hellman та після сеансу зв’язку у пам’яті телефонів не залишалися. Недолік цього способу – порівняно великий термін формування ключів (наприклад, у телефонах TopSec GSM Siemens S35 з криптомодулем фірми Rohde & Swartz SIT [2] такий термін складав до 45 с.).

Обидва варіанта вимагали наявність підключеної послуги передачі даних та вільних каналів передачі даних. Але у системах GSM при зайнятості мовних каналів послуга передачі даних переривалася й канал використовувався для звичайних телефонних розмов.

З розвитком мереж високошвидкісної передачі даних 3G, 4G цей недолік зник. З появою смартфонів з’явилася можливість крім застосування криптомодулів використовувати й програмні способи захисту інформації. Але найвищий рівень захисту інформації (та відповідна нормативна база) вимагає застосування криптомодулів.

ПИТАННЯ  СТВОРЕННЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕРЕЖІ  МОБІЛЬНОГО  ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ  ОРГАНІВ

Enigma 1


ПИТАННЯ  СТВОРЕННЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕРЕЖІ  МОБІЛЬНОГО  ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ  ОРГАНІВ

TopSec GSM

 

 

На фото нижче показано смартфон Sectéra Edge розробки компанії «The General Dynamics», який АНБ США рекомендувало державному секретарю США Гілларі Клінтон у 2009 році. Смартфон класифікований як один з двох типів на відповідність SME (the Secure Mobile Environment Portable Electronic Device program). У цьому смартфоні вартістю $ 4750 (без урахування вартості програмного забезпечення сервера і ліцензій) встановлена операційна система Windows СЕ [3].


 
ПИТАННЯ  СТВОРЕННЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕРЕЖІ  МОБІЛЬНОГО  ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ  ОРГАНІВ

Sectéra Edge

 

 

Президент США Барак Обама використовував аналогічний рекомендований АНБ телефон BlackBerry 8830. У подальшому телефон SME PED був замінений на DMCC-S (the Defense Information Systems Agency with the Defense Mobile Classified Capability-Secret program) другого покоління, а держсекретар Джон Керрі був одним з перших пробних користувачів захищеної версії телефону Samsung Galaxy S4.

Для розуміння можливості високошвидкісної передачі даних у системах цифрового захищеного радіозв’язку потрібно пам’ятати історію розвитку засобів радіозв’язку та спроби збільшити швидкість передачі даних у них.

Основні переваги аналогових систем УКХ радіозв’язку (не військового призначення) – велика зона обслуговування базової станції (ретранслятора) та невелика вартість базового обладнання. Недоліки – низька швидкість передачі даних (можлива при використанні додаткових модемів), невелика ємність системи, майже відсутній захист від несанкціонованого доступу та можливість прослуховування розмов.

Перехід від аналогових до цифрових систем радіозв’язку з частотним розділом каналів (Tetrapol, APCO P25) суттєво покращив якість розмов у межах зони обслуговування, а також дозволив використовувати сучасні алгоритми шифрування (захист від прослуховування) з дистанційною заміною ключів, забезпечив захист від несанкціонованого доступу, можливість передачі даних.

В деяких системах (dPMR - NXDN та ін.) ємність збільшена за рахунок зменшення кроку сітки радіочастот. Впровадження систем радіозв’язку з часовим розділом каналів (фаза 2 АРСО Р25, DMP, Tetra) хоч і збільшило у кілька разів ємність системи та швидкість передавання даних, однак в сучасних умовах ці показники все одно є недостатніми. Усі ці модернізації та доробки призвели до збільшення вартості базового обладнання, але не призвели до кардинального (суттєвого) збільшення швидкісних показників передачі даних тому, що системи залишилися вузькосмуговими.

Необхідність підвищення швидкості передачі даних вимагає застосування широких смуг радіочастот та відповідно збільшення номіналів робочих частот, що, як наслідок, призводить до зменшення зон обслуговування базових станцій.

Існують приклади створення єдиних систем «радіозв’язку» та високошвидкісної передачі даних, у яких радіозв’язок забезпечується у високошвидкісних мобільних системах (CDMA, 3G, LTE). Радіовикликам надається пріоритет. У таких системах крім планшетних комп’ютерів у якості радіостанцій використовуються смартфони, які стилізовані під радіостанції (мають зовнішній вигляд радіостанцій). Ці системи мають достатню ємність та забезпечують високошвидкісну передачу даних. Але зона обслуговування таких систем обмежена. Крім того, базове та абонентське обладнання різних виробників, яке використовується у таких системах, як правило, не сумісне.

Для забезпечення високошвидкісної передачі даних окремі виробники пропонують скомбіновані пристрої. Наприклад, радіостанція фірми Harris XL-200P крім багатосмугової роботи у цифровому стандарті АРСО Р25 забезпечує й широкосмуговий доступ з допомогою стандартного Wi-Fi та опціонально з додатковим модемом доступу до мережі LTE. При цьому системи радіозв'язку та широкосмугового доступу незалежні, а для використання фото та відеофайлів потрібно використовувати додатковий монітор.

Інший шлях вирішення цієї проблеми – інтеграція LTE і LMR (Land mobile radio system) технологій, створення так званих інтегрованих систем, які мають дві складові: підсистему радіозв’язку (LMR) та підсистему високошвидкісної передачі даних (3G, LTE та Wi-Fi ) та у якій взаємодія абонентів двох систем (радіостанцій та смартфонів зі встановленим програмним забезпеченням радіозв’язку) здійснюється як у єдиний системі. У такій «інтегрованій системі» повинен забезпечуватися радіозв’язок між абонентами обох підсистем у режимі «Push-to-Talk», груповий виклик між абонентами різних підсистем, а у разі застосування шифрування й скрізне шифрування «end-to-end» та дистанційна заміна ключів шифрування (функція OTAR). В такій інтегрованій системі немає потреби використовувати дороге обладнання з часовим розподілом каналів. Крім того, така система має підвищену гнучкість – в залежності від завдань у потрібному місці можливе розгортання (використання) одночасно як обох систем, так й однієї з них. Використання одночасно обох систем суттєво підвищує надійність зв’язку.

Системи, які забезпечують високошвидкісну передачу даних, використовують стільникові технології 3G, 4G (LTE) або Wi-Fi. Тому логічно та економічно доцільно створити гібридну мережу мобільного зв’язку державних органів у складі

  • інтегрованої системи радіозв’язку (з підсистемами, які обслуговують апаратні та програмні абонентські засобі радіозв’язку);

  • інтегрованої системи телефонного зв’язку (з підсистемами, які обслуговують захищені смартфони з відповідним програмним забезпеченням та фіксовані телефонні апарати відомчих АТС);

  • інтегрованої системи високошвидкісної передачі даних (з дротовими (ВОЛЗ) та бездротовими (LTE) підсистемами передачі даних).

Така гібридна мережа може забезпечити захищений мобільний телефонний та оперативний радіозв’язок, а також високошвидкісну передачу даних з максимально можливим використанням діючих мереж (стільникових операторів та відомчих) та з максимально можливим використанням одних і тих же елементів інфраструктури (центрів управління, ліній та каналів зв’язку та ін). А найголовніше, практично усіма елементами такої мережі може управляти єдиний міжвідомчий міжрегіональний дата центр (мережа основних та резервних дата центрів).

 

Федієнко О.П.

Що потрібно для практичної реалізації створення гібридної (інтегрованої) системи захищеного мобільного телефонного і радіозв’язку та високошвидкісної передачі даних? Яка структурна схема такої мережі?

 

 

Нестеренко І.К.

Ця система повинна мати такі складові:

  • власні дата центри (основні та територіально рознесені резервні);

  • мережі операторів мобільного зв’язку та високошвидкісної передачі даних, фрагменти власних відомчих систем 3G, 4G (LTE) та мережі (точки доступу) Wi-Fi;

  • власні (та відомчі) мережі цифрового захищеного радіозв’язку;

  • ІР мережу діючих операторів;

  • власні (орендовані) лінії і канали зв’язку;

  • мережу урядового (відомчого) телефонного зв’язку.

Структура системи захищеного стільникового та радіозв’язку наведена на малюнку 1.

 

 

ПИТАННЯ  СТВОРЕННЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕРЕЖІ  МОБІЛЬНОГО  ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ  ОРГАНІВ

 

Мал.1

 

У системі обслуговується наступне абонентське обладнання:

  • смартфони з апаратним (криптомодулями) або програмним захистом інформації – для забезпечення захищеного мобільного телефонного зв’язку різного рівня захисту з мобільними й фіксованими абонентами;

  • смартфони з встановленим програмним забезпеченням “Soft Radio” (наприклад LTE25) - для захищеного оперативного радіозв’язку у мережах мобільного і радіозв’язку;

  • радіостанції з апаратним (криптомодулі) або програмним захистом інформації для оперативного радіозв’язку з іншими радіостанціями та/або абонентами “Soft Radio”;

  • комп’ютери (планшети) з модулями бездротового зв’язку та захисту інформації – для передачі мультимедійної та іншої інформації;

  • телефонні апарати фіксованого зв’язку – для конфіденційного телефонного зв’язку з фіксованими та мобільними абонентами.

У такій системі мобільного зв’язку державних органів (надалі Система) забезпечується надання послуг голосового (телефонного та радіо) зв'язку та високошвидкісної передачі даних для керівництва держави та підрозділів силових структур України, служб порятунку ДСНС та ін.

Для зменшення витрат на створення Системи доцільно максимально можливо використовувати інфраструктуру державних систем зв’язку та інфраструктуру діючих систем мобільного та супутникового зв’язку. При цьому питання захисту інформації повинно забезпечується відповідним державним органом.

На малюнку 2 наведений скріншот екрана консолі, яка управляє Soft Switch інтегрованої системи радіозв’язку. У даному випадку в базі даних присутні як радіоабоненти (радіостанції), так й абоненті “Soft Radio” мережі 3G (смартфони і планшети).

 

 

ПИТАННЯ  СТВОРЕННЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕРЕЖІ  МОБІЛЬНОГО  ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ  ОРГАНІВ

 

 

 Мал.2

 

Інтегрована система захищеного телефонного зв’язку забезпечує захист телефонних переговорів у діючих мережах стільникового зв’язку стандартів 3G, 4G (LTE) та у мережах Wi-Fi з допомогою спеціальних захищених смартфонів, а також надає можливість ведення конфіденційних телефонних переговорів з абонентами фіксованої мережі урядового (далі відомчого) зв’язку з автоматичною та/або ручною комутацією.

Інтегрована система оперативного захищеного радіозв’язку складається із дата центрів, базових станцій, ліній зв’язку між ними, диспетчерських консолей та абонентського обладнання. У якості абонентського обладнання підсистеми радіозв’язку можуть використовувати як цифрові та аналогові радіостанції, так і смартфони зі встановленим програмним забезпеченням «Soft Radio», які підключені до дата центру Системи з допомогою мереж 3G, 4G (LTE) або Wi-Fi. Обов’язковою умовою є можливість забезпечення шифрування «end-to-end» без перешифрування (без використання шлюзів) при забезпеченні зв’язку між абонентами, які використовують радіостанції і смартфони, а також можливість групового зв’язку (з динамічним групоутворенням) між абонентами різних підсистем та дистанційну заміну ключів шифрування (OTAR).

Абонентські радіостанції можуть бути підключені до Системи за допомогою терміналів супутникового зв’язку – у зоні дії мережі супутникового зв’язку.

Інфраструктура мережі повинна бути надійною та безпечною:

  • надійність програмного забезпечення серверів з можливістю встановлення унікальних функцій;

  • встановлення спеціалізованого обладнання у власних захищених приміщеннях;

  • організація сервісів під власним контролем;

  • організація захищених послуг без необхідності підключення до Інтернету, або долучення третіх сторін чи сторонніх хмарних сервісів.

Система управління ключами одночасно обслуговує різні підсистеми та дозволяє у різних підсистемах використовувати як однакові, так й різні ключі шифрування. У всіх підсистемах обов’язково повинна забезпечуватися можливість дистанційної заміни ключів шифрування із заданою періодичністю або за потребою по команді.

«SoftSwitch» дата центру Системи може забезпечити кілька номерних планів окремо для різних підсистем. Підключення його до АТС телефонної системи відомчого зв’язку дозволяє створити єдину систему відомчого зв’язку для мобільних стільникових та фіксованих абонентів з автоматичним з’єднанням, а також мати у цій системі єдиний номерний план. Можлива також комутація мобільних стільникових абонентів з абонентами телефонних мереж відомчого зв’язку у ручному режимі за допомогою операторів.

 

Федієнко О.П.

Чи потрібно у такій універсальний системі створювати кожному відомству власний центр управління?

Нестеренко І.К.

У системі доцільно створювати єдиний центр (центри – основні та резервні) управління (дата центр), який здатен обслуговувати як підсистему мобільного захищеного стільникового зв’язку, так і інтегровану підсистему оперативного захищеного радіозв’язку в інтересах усіх зацікавлених відомств при збереженні можливості створення відомчих диспетчерських центрів.

 

Продовження>>

 
 


  • ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВНИХ ОР ...
  • Конвергенція систем LMR і LTE
  • СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНИХ ФРАГМЕНТІВ СИСТЕМИ ЦИФРОВОГО РАДІОЗВ‘ЯЗКУ
  • На Регіональному семінарі МСЕ для країн СНД йшлося про якість телекомунікац ...
  • День військ зв’язку України - 8 серпня, п’ятниця
  • НКРЗІ відкриває шлях для надання послуг із перенесення абонентських номерів ...
  • ЗВЕРНЕННЯ Інтернет Асоціації України до операторів, провайдерів телекомунік ...
  • УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА Про забезпечення умов для впровадження сучасних телекомунік ...
  • Текст документа:“Про призначення Іщука В. О. генеральним директором Концерн ...
  • Призначення — вимірювання показників якості обслуговування абонентів (KPI Q ...
  •  

























    Украинская Баннерная Сеть


    www.tetra.net.ua



    free counters



    журнал Wireless Ukraine

    © Wireless Ukraine 2012